Інформація про сайт

Шановні відвідувачі сайту

"Дрогобич сьогодні"!

Сайт "Дрогобич сьогодні" створено з метою інформування про сьогоднішнє життя Дрогобича.

Запрошуємо до співпраці усіх, хто може надавати соціально значиму інформацію. E-mail:tis2001@ukr.net

Дрогобич

Перша згадка про місто датується 6 листопада 1387 року. 1422 р. місту було надане Магдебурзьке право. Здавна на гербі міста зображали дев'ять топок солі. Дрогобицький солезавод - найдавніше постійно діюче підприємство в Україні.

Дрогобич започаткували предки русинів-українців, які мешкали тут з прадавніх часів. Потім місто входило до складу могутньої Української держави – Русі зі столицею в Києві. Коли ж вона впала під ударами монголо-татарських орд, Дрогобич залишився в складі Галицько-Волинської держави.

У Дрогобичі народився і, очевидно, одержав початкову освіту Юрій Котермак - відомий учений, педагог і письменник, ректор Болонського університету, професор Краківського університету, перший український автор друкованої книжки, що вийшла в Римі 1483 р. Наш земляк прибрав собі прізвище Дрогобич. Завдячуючи йому, вже в ті далекі часи місто стало відомим світові. Згодом Дрогобич став одним із перших і найбільших у Європі центрів переробки нафти.

З 1939 по 1959 рік Дрогобич був адміністративним центром Дрогобицької області. Та й на сьогоднішній день воно залишається центром регіонального характеру. Далеко не кожне місто може пишатися такими багатими культурними і освітніми традиціями. На ґрунті величезної культурної спадщини, яка формувалася майже тисячоліття, зросло немало постатей. Історія та культура Дрогобича надзвичайно багата іменами вчених та митців, що прославили наше місто.

Дрогобич - батьківщина видатного вченого світової слави, класика української літератури Івана Франка, який тут вчився, ходив цими старими вулицями, звідси він пішов у світ. В колишній Дрогобицькій гімназії (тепер СШ №1) вчителював знаменитий поет-неокласик Петро Карманський. У Дрогобичі навчалися Василь Стефаник, Лесь Мартович, Стефан Ковалів, Осип Турянський, Володимир Бірчак, Іван Пулюй, Осип Нижинківський. У Дрогобичі жив і творив Бруно Шульц – один з найвизначніших польських малярів і письменників початку ХХ сторіччя. З історією Дрогобича пов'язані біографії Корнила Устияновича, Модеста Менцінського.

Дрогобичу здавна притаманна активна громадсько-політична, патріотична позиція. Багато дрогобичан зі зброєю в руках у лавах легіонів Січових Стрільців боролися за незалежність України. Золотими літерами в історії міста вписані імена Зиновія Коссака, Григорія Коссака, Степана Витвицького, Андрія Мельника, Дмитра Грицая.

Дрогобичу судилося стати зачинателем національно-державного, культурно-духовного і релігійного воскресіння нашої Вітчизни. 2 квітня 1990 року дрогобичани одними з перших в Україні офіційно, відповідно до Ухвали міської ради першого демократичного скликання, підняли над міською вежею синьо-жовтий прапор волі.

Сучасний Дрогобич – це 80-тисячне місто з великою кількістю підприємств - нафтопереробної, машинобудівної, деревообробної, легкої і харчової промисловості. В Дрогобичі розташовані відомі великі промислові підприємства - ВАТ НПК "Галичина", ВАТ "Дрогобицький долотний завод”, ВАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів", ВАТ "Дрогобицький машинобудівний завод", ВАТ «Прикарпатбуд» та інші.

Серед освітніх закладів – один з найкращих педагогічних вузів України – Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка, філіал політехнічного університету "Львівська політехніка", нафтовий, механічний, статистичний технікуми, медичний коледж, музичне училище, ряд училищ. У педагогічному ліцеї, гімназії, 14 загальноосвітніх середніх і 2 неповних середніх, початковій і вечірній школах, підпорядкованих міському відділу освіти навчається близько 11 тис. учнів. Маємо 16 дошкільних установ. У Дрогобичі - 3 музичні, художня, 2 спортивні школи, 9 публічних бібліотек.

Гордістю міста є обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича, Заслужений Прикарпатський ансамбль пісні і танцю України "Верховина”, муніципальні камерні хори "Легенда” і «Боян Дрогобицький».

Дрогобич багатий пам’ятками архітектури. Серед них церква Св. Юра XVII ст. – кращий пам‘ятник дерев‘яної архітектури України, церква Чесного Христа, Катедральний собор Пресвятої Трійці 1690 року, костел XII-XVII ст., дзвіниця ХІІ ст., церква Св. Параскевії. В стилі Барокко збудовано церкву Петра і Павла (20 рр. XIX ст.). Відновлюється найбільша в Східній Європі хоральна синагога. Житлові будинки старого міста - архітектурні пам‘ятки австрійсько-польської доби.

У Дрогобичі споруджені пам’ятники Юрію Дрогобичу, Тарасові Шевченку, Іванові Франку, Степанові Бандері, Василеві Стефанику, Адамові Міцкевичу, Григорію Геврику, В’ячеславу Чорноволу, монумент на честь 2000-ліття християнства, меморіали жертвам Афганістану, жертвам фашизму. Найближчим часом планується спорудити пам’ятники Лесі Українці, митрополитові Андрею Шептицькому.

Як друге місто на Львівщині після Львова, за промисловим, науковим і культурним потенціалом, Дрогобич зберігає і примножує його. Щороку його відвідують тисячі екскурсантів і туристів зі всієї України, десятків зарубіжних країн. У Дрогобичі є про що дізнатися, на що подивитися, чим помилуватися, аби на довгі роки зберегти в своєму серці теплі спогади про нього.

Пошук

Календар

Архів записів

Друзі сайту

ДРОГОБИЧ СЬОГОДНІ

Інформація про сайт